У дослідженні взяли участь 10 чоловіків з ампутацією нижньої кінцівки. З них 50% мали трансфеморальну ампутацію, а 50% – транстибіальну. Середній вік пацієнтів складав 35 (8) років.

Для оцінки мобільності та фізичної функціональної працездатності використовували такі тести:

6-хвилинний тест ходьби (оцінка витривалості та дистанції, яку пацієнт може пройти за відведений час);

10-метровий тест ходьби (визначення швидкості пересування);

L-тест функціональної рухливості (оцінка мобільності та здатності підтримувати динамічний баланс);

Комплексна багаторівнева система прогнозування мобільності (CHAMP) (аналіз рівня фізичної підготовки та функціональних можливостей).

Також, для обстеження мобільності пацієнтів використовували опитувальник мобільності користувачів протезів кінцівок  (Prosthetic limb users survey of mobility (PLUS-M). Оцінювання результатів проводили шляхом порівняння з еталонними зразками.

Застосування комплексної оцінки дозволило отримати детальну характеристику функціонального стану учасників та їхніх можливостей до пересування після ампутації нижньої кінцівки у фазі протезного тренування.

Дослідження  є  складовою  частиною  науково-дослідної  роботи  кафедри  фізичної реабілітації,  спортивної  медицини  та  валеології  Дніпровського  державного  медичного університету «Медичне, фізіотерапевтичне та ерготерапевтичне  забезпечення  спортивних, оздоровчих  та  реабілітаційних  тренувань» (№ 0121U114435,  2022–2026  рр.).  Дозвіл  на проведення  дослідження  було  надано  комісією  з  питань  біомедичної  етики  Дніпровського  державного  медичного  університету (28.10.2020  р.,  протокол  № 7). Дослідження проводилося відповідно до принципів Гельсінської  декларації  Світової  медичної  асоціації «Етичні засади медичних досліджень, що стосуються людських суб’єктів» (змінена в жовтні 2013 року). Кожен пацієнт, що був включений у дослідження, надавав письмову згоду.